Онлайн-інструменти протидії домашньому насильству. Серія 1 - Домашнє нас...

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА

Дистанційний захід 22.01.2021 Соборність України. НУШ. Класна година онл...

ПРИЧИНИ ІНТЕРНЕТ- ЗАЛЕЖНОСТІ.

 «Рекомендації батькам, які допоможуть попередити інтернет-залежність і зробити дозвілля дитини корисним»

 

Причини інтернет-залежності

- ЦІКАВІСТЬ. Найпоширеніша причина.

- ПРАГНЕННЯ виділитися з натовпу. В основному зустрічається серед хлопчиків, як прагнення до самоствердження. Загравання зі смертю сприймається, як щось «круте», на що здатний не кожен, і підліток відчуває себе вище однолітків.

- ПРАГНЕННЯ ДО НОВИХ ВРАЖЕНЬ. У 21 столітті, завдяки інтернету, дитина за 2-3 роки життя, проведених в інтернеті, здатна отримати більше вражень, ніж 50 років тому доросла людина за все своє життя. Це призводить до постійного пошуку нових, ще більш яскравих вражень, серед яких тема смерті - одна з найбільше захоплюючих.

- ЗА КОМПАНІЮ. Дитину ведуть  найбільше авторитетні однолітки,  він не хоче відставати від них, а також негативний приклад батьків.

- ПРАГНЕННЯ ЗНАЙТИ РОЗВ'ЯЗАННЯ СВОЇХ ПРОБЛЕМ. Вони дитині здаються безвихідними в силу відсутності життєвого досвіду. Це інстинктивна тяга до людей, які опинилися в тій же життєвій ситуації, що і він. Тому дитина шукає «товаришів по нещастю».

Симптоми мережевої залежності

•  Віддає перевагу спілкуванню з людьми в Інтернеті. Повна або часткова відмова від живого спілкування з людьми.

•  Почалися неприємності в школі: пропуски занять, небажання вчитися, втрата перспектив, зниження успішності.

•  Інтернетчик приховує від друзів і близьких реальну кількість часу, який він проводить в Мережі, що він там робить; якими сайтами цікавиться, з якою кількістю людей листується.

•  Спроба проводити менше часу в Інтернеті зазнає невдачі.

•  Займаючись іншими справами, часто думає про те, що зараз відбувається в Інтернеті.

•  Відрив від роботи в Інтернеті сприймає агресивно, дратівливо, не відгукується на прохання.

•  Після виходу з Інтернету ще деякий час продовжує перебувати в стані гри, не може відокремити реальне від віртуального.

•  Не може відірватися від комп'ютера для прийняття їжі, тому безконтрольно їсть під час гри або, навпаки, відмовляється від їжі.

•  Дитина перестає стежити за собою, не займається спортом.

Що робити, якщо ви підозрюєте у дитини комп'ютерну залежність?

-      Не йдіть шляхом насильства, не вводьте суворих заборон і обмежень. Не робіть нічого швидко і різко, бо, якщо дитина серйозно «зависла», то різке відлучення його від залежності може призвести до кардинальних вчинків (самогубства; спробам втечі з дому).

-      Спробуйте вийти на діалог. Спокійно розкажіть про наслідки для здоров'я і розумового розвитку багатогодинного користування комп'ютером.

-      Спробуйте знайти дитині справу до душі та переключити його на інший вид діяльності (спортивна секція, художня школа, туризм, гра на гітарі та ін.).

- Сімейний відпочинок - це альтернатива комп'ютерної залежності. Складіть разом з дитиною програму прогулянок, розваг, цікавих занять на місяць вперед.

- Встановіть невелике обмеження режиму перебування у віртуальному просторі. Простежте реакцію на нові умови і, найголовніше, їх виконання. Перевірте, чи складно дитині витримувати нові тимчасові рамки.

- Якщо дитина обіцяє менше перебувати в інтернеті, але не виконує цього, так як його залежність сильніша його самого, необхідно звернутися до фахівця. Для початку - до психолога. Спеціаліст визначить, яка ступінь залежності.

- Якщо психолог порекомендує звернутися до психіатра (психотерапевта), то знайте, що залежність придбала максимальну форму і захопила особистість дитини, частково змінивши його свідомість.

 

НА ЩО ТРЕБА ЗВЕРНУТИ ОСОБЛИВУ УВАГУ!!!

•  Дитина не висипається, навіть якщо рано лягає спати. Простежте, чи спить ваша дитина в ранні ранкові години.

•  Дитина закрила доступ до особистої інформації.

•  Переписується в месенджерах з незнайомими людьми, які дають йому дивні розпорядження.

 

Запам'ятайте:  Адміністратори груп в соціальних мережах не знають, хто Ваша дитина! Вони не володіють надприродною силою! Якщо вони пишуть на адресу (в соціальній мережі), просять номер телефону, рекомендують пройти по посиланню, пропонують зустрітися і вступити в гру, квест, шантажують, лякають і так далі, то дитина повинна сказати «НІ», і їй за це нічого не буде !

Не панікуйте навіть, якщо вони висилають дитині вашу домашню адресу і погрожують розправою з рідними і близькими.

Знайте: адресу вони відшукують за допомогою IP і, таким чином, просто маніпулюють дитиною в своїх цілях.

Ви повинні поговорити з дитиною і розповісти їй, що ваша сім’я обов'язково захистить її від біди.

Головне: терпіння, абсолютне виключення настирливих нотацій. Слід уникати конфліктів - це дасть зворотний результат. Насильницьке вимикання комп'ютера і загрози, що він буде відібраний назавжди, не приведуть до позитивного результату. Агресія породжує агресію, а заборонений плід, як відомо, солодкий. Тільки активний відпочинок і перемикання на інший вид діяльності відсунуть захоплення комп'ютером на другий план. І постарайтеся не залишати без уваги маленькі успіхи своїх дітей поза комп'ютерного життя. Заохочуйте добрим словом, радьтеся з ними, довіряйте їм.

БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ! ДІТИ ПОВИННІ СЕБЕ ВІДЧУВАТИ ПОТРІБНИМИ  І ЗАХИЩЕНИМИІ,ТОДІ ВОНИ НАВЧАТЬСЯ БЕРЕГТИ СЕБЕ І ЦІНУВАТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ!

БЕЗПЕКА ДИТИНИ В ІНТЕРНЕТІ.

 

Безпека дитини в Інтернеті

(поради для батьків)

 

 Для дітей і молоді Інтернет є насамперед соціальним середовищем, в якому можна зустріти не лише друзів, а й незнайомців. В онлайні людину можуть образити, ошукати, завдати іншої шкоди. Найкращим захистом є застосування власного здорового глузду. Дуже важливо проінформувати дітей про небезпеки в Інтернеті, щоб вони поводилися обережно і були готові обговорювати будь-які проблеми, з якими можна стикнутися під час використання Інтернету.

 

Правила для батьків, які допоможуть захистити дитину від небезпек в Інтернеті.

 1.  Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

 

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

 

3.   Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. 

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, який налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, який технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

             

              4.  Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках ­– якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині ­– довговічні.

               

                5.       Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин ­– щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

           

            6.  Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн.

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

 

ІРТЕРНЕТ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

 

Інтернет в житті людини

 

У теперішній час Інтернет - це невід'ємна частина нашого життя. Зараз у ньому працюють більш ніж 300 мільйонів людей.

Інтернет має як позитивні, так і негативні сторони.

Одною з позитивних сторін Інтернету є те, що Інтернет є самою великою бібліотекою у світі. Ти можеш знайти тут реферати і інформацію на будь-які теми, починаючи з погоди і останніх новин і закінчуючи науковими роботами і найважливішими відкриттями. Другою позитивною стороною Інтернету є чат. Я вважаю, що це досить гарний спосіб спілкування, бо ти одночасно можеш спілкуватися з багатьма людьми, знайомитися та дізнаватися багато цікавого. Також я вважаю, що дуже зручною і корисною, особливо для зайнятих і ділових людей, є Інтернет-пошта. Вона дозволяє нам пересилати і отримувати листи з різних кінців світу за лічені секунди, тоді як звичайною поштою це може зайняти тиждень або навіть більше. До того ж вона майже безкоштовна і не потребує багато часу. Ще однією позитивною стороною Інтернету є реклама і магазини. Тут ти можеш знайти будь-яку продукцію, що тебе цікавить, подивитися ціну, магазини, де продається цей товар та іншу інформацію, і за бажанням придбати.

Однією з негативних рис Інтернету є віруси. Ти можеш занести вірус до свого комп'ютера, відкривши повідомлення, яке містить вірус, або просто скачавши текстовий файл. Тому потрібно встановлювати антивірусні системи або просто бути обережним з листами. Іншою негативною стороною Інтернету є віртуальні ігри. Взагалі комп'ютеризація приховує в собі певну небезпеку при неправильному та неграмотному користуванні. Тому існує загроза, що у віртуальній реальності людина може втратити орієнтири в світі, перестати розуміти, що реально, а що ілюзорно. В наш час ще не говориться про це в широкому масштабі, оскільки віртуальна реальність ще не набула такого поширення, однак вченими світу вже проводяться дослідження змін особистості під впливом інформаційних технологій.

Що стосується цензури в Інтернеті, то я вважаю, що вона звичайно потрібна. Зараз можна знайти сайти, де б зберігалася інформація про те, як, наприклад, зробити бомбу з підручних матеріалів або як підняти паніку у натовпі людей та таке інше. Звичайно таку інформацію потрібно знищувати. Теж саме стосується і текстових документів з неформативною лексикою. На жаль на сучасному етапі цензура в Інтернеті не дуже розвинута, і я вважаю, що вона ніколи не буде достатньо розвинута, бо прослідкувати такі документи дуже важко і постійно з'являються нові, але все ж таки мають існувати такі люди і спеціальні служби, які цим займаються.

 

Розповіді дітей:

Інтернет у моєму житті

 

Для мене Інтернет має теж не маленьке значення. Я нерідко користуюся ним для написання рефератів та повідомлень. Також я дізнаюся про погоду на декілька днів, якщо кудись від'їжджаю. Ще я часто використовую Інтернет-пошту та чати.

Таким чином можна сказати, що Інтернет є важливою і невід'ємною частиною сучасного світу і ми вже не можемо уявити своє життя без нього.

 

***

Інтернет - це програма без якої життя людини було б не цікавим. Інтернетом користуються багато різних людей, для різних потреб. Одні для спілкування з людьми які розуміють тебе, а ти їх, інші - для роботи, ще хтось - для пошуку цікавих новинок.

 Інтернет був створений ще багато років тому, і постійно поліпшувався його винахідниками, щоразу краще і краще.

  Зазвичай, кожна друга дитина мріє про користування Інтернетом, але батьки завжди запитують себе: "Чи потрібен йому Інтернет?Чи потрібен цей Інтернет,зовсім?" Більшість батьків маючи кошти підключають, але не розуміють яку шкоду приносять своїм дітям і собі. Адже саме Інтернет впливає на дитину погано. Але якщо не мати Інтернет, то не буде можливості щоб дізнаватися щось нове,що відбулося у реальному світі. Адже якщо ходити до бібліотеки, то там усе застаріле. Так, дійсно, у бібліотеці цікавіше, але без Інтернету якось зараз в наш час не обійтись!!!

  Тому я вважаю, що Інтернет потрібен кожному, ну звісно хто має на це кошти!!!

 

***

Зараз неможливо уявити своє життя без Інтернету! Адже хочеться поспілкуватися з друзями чи з кимось познайомитись, знайти якусь необхідну інформацію, скачати нову пісню чи фільм!Більшість людей вважають що вони не можуть жити без інтернету навіщо бігати по бібліотеках якщо ти можеш знайти все не виходячи з дому Інтернет приваблює яскравими мигаючими картинками, що змінюються. Неможливо уявити своє життя без нього, адже більшість часу ми проводимо за комп'ютером, сидячи в Інтернеті. Більшість підлітків сидять Вконтакті. Кожна людина проводить багато часу в Інтернеті шукаючи нову, пізнавальну, цікаву та захоплюючу інформацію. Я також не вийняток, тож шукаю матеріади для презентацій, рефератів, тощо. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ.

 

Найдьонова Л.А., доктор психологічних наук,

завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти

Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Чому іде хвиля про квести? Тому що ми всі маємо підвищений рівень тривоги. І не через квести, а через війну. Тривога в таких умовах - це нормально. Але самопідсилення, нагнітання її до рівня паніки - не нормально, шкідливо. Не треба зразу бігти і щось робити негайно. Це лише дзвіночок про можливу небезпеку. Тільки привід звернути увагу, якщо віртуальне життя дитини було поза увагою. Треба взяти на замітку, подумати, поспостерігати, підібрати час для розмови. Дорослі дорослих мотивують "страхами" бути уважнішими до дітей. Дітей такі "страхіття" не регулюють бути обережнішими, а можуть викликати протилежну реакцію - зацікавити. Тому давайте хвилю далі не піднімати, ми просто маємо створити ресурсну мережу для реагування на такі потенційно небезпечні "модні хвилі" і фахово їх відпрацьовувати, а не роздмухувати.

Як розповісти дитині про небезпечні ігри і не спровокувати цікавість.

У продовження теми смертельних квестів, у яких дітям пропонують завдати собі шкоду: порізати руки, змішати і випити ліки, включити газ, прийти в небезпечне місце і т.п. Як батькам бути пильними? Що перше роблять батьки, коли узнають інформацію про такі ігри? Починають розпитувати дитину, чи ти знаєш про таку гру. Діти кажуть: ні, не чули. Батьки щасливі - це не про нашу дитину. А саме після цих розпитувань може з'явитися бажання пошукати. Профілактика не має викликати цікавість до забороненого. Тому треба мати з дитиною розмови щоденно про усіляке. У тому числі:

-        в які ігри подобається грати, чому саме в цю гру,

-        що саме найбільше подобається,

-        що ти в ній знаходиш для себе,

-        що тобі залишається після того, як закінчив грати,

-        чим це пригодиться надалі в житті і т.д.

Інколи важко слухати, бо а) дитина не вміє себе виразити (і чим більше грає, тим більше імовірність, що на спілкування не лишається часу і комунікаційні уміння не розвиваються); б) у батьків немає часу і не вистачає терпіння вислуховувати детальну розповідь сюжету гри, дитячі оповіді про персонажів чи якісь рівні та ігрові проблеми (тому від цих розповідей найчастіше відмахуються як від несерйозного, неважливого, пустого). Але якщо ми не ведемо наших дітей у грі, є велика імовірність, що гра починає вести нашу дитину в реальності. Не просто забирає час життя, а втручається в реальність, вимагаючи певних дій, і як виявляється небезпечних. Батьки відповідають за життя дитини, мабуть скоро і кібернедогляд теж з’явиться як новітнє поняття. Сьогодні вже увели в обов'язки батьків забезпечення права дитини на вільне від екранів середовище життя. Це відповідальність батьків. Безпека дитини - це відповідальність батьків, хоч і в кіберсередовищі. Але часто цілком відповідальні батьки не знають, як діяти, щоб убезпечити від таких ризиків.

Найкращий шлях профілактики смертельних квестів:

1) розвиток інтересів дитини поза інтернетом, в реальності;

2) збереження довіри у стосунках, контакту, для того, щоб дитина бачила в батьках джерело допомоги в складнощах і зверталася.

Що дитині подобається? Наскільки вона має сталий інтерес? Якщо не має, то скільки ви зробили пропозицій спробувати щось нове, і ще раз, і ще раз? Це не обов'язково нові кружки чи щось організоване. Це може бути будь-яка справа, що робиться разом (приготування їжі, наведення чистоти і краси в оселі, підготовка подарунків, спільний перегляд фільмів чи читання книги) з розмовою про відчуття, думки, здобутки, які віднайдено в цій справі, побільше гумору і веселощів. І про ігри також говорити, допомогти дитині пройти період захопленості, регулювати час, "торгуватися" ("ти з'їси цю цукерку тільки через мій суп"), укладати угоди, карати згідно з домовленостями (щоб розвивати волю в дитини, а не принижувати її) і т.д.

На жаль, до ігор ставлення у дорослих - крайнощі. Спочатку нічого не регулюється, а потім, як узнали про небезпеку - все заборонити. Крайнощі не подіють адекватно.

ü Формуйте інтереси поза інтернетом.

ü Розмовляйте про життя і про ігри також. І в цій розмові про життя, небезпеки, проблеми, свою долю, свій шлях, про ігри, спільноти, небезпеки в іграх, зв'язок з життям - ви узнаєте потрібну вам інформацію.

ü Не питайте "чи знаєш ти таку-то гру", спитайте "а чи хтось розповідав тобі тобі про ігри, які не тільки в екрані відбуваються, а виходять за межі, в реальному житті щось треба робити, і що ти думаєш про це?".

ü Не кажіть :"ти ж мені зразу скажи, якщо хтось таке буде пропонувати", а скажіть "а що ти зробиш, якщо тобі таке запропонує хтось?" Начебто те саме, але трохи інакше.

Розумію, що на всі випадки не може бути однакових порад. Ви краще знаєте свою дитину, але знайдіть і тих, з ким ви можете радитися.

Додаю ще кілька порад з урахуванням віку дитини.

Ці квести спрямовані на 9-13 річних, в цьому віці відбувається зміна ставлення до батьків і це слабке місце, в яке втручаються. А починати говорити про небезпеки требараніше. Чи є в дитини уявлення про те, що люди різні, є й погані, ті, хто можуть вчинити дитині зле. Ігри теж створюють люди і може статися так, що ігри теж пропонуватимуть якісь погані речі. Як ти розрізниш? Які погані речі можуть пропонувати? Я тобі допоможу розібратися. Треба звертатися до мами чи тата, якщо сумніваєшся. Це приблизно для молодшого шкільного віку.

А для старших більше індивідуалізовано в залежності від стану стосунків. Тут як надмірна опіка так і відсутність опіки (надмірна свобода) можуть виявитися ускладненням. Довіряй і перевіряй у балансі.

 Як обрати професію.

https://www.youtube.com/watch?v=1bpaOg8J_Ug).

 

Урок на тему: «Життя врятує обізнаність!»

   Мета: познайомити учнів з особливостями життя в період пандемії, навчитись розрізняти правдиву інформацію та міфи про ковід 19; практично засвоїти теоретичні знання виконуючи відповідні завдання; розвивати почуття відповідальності за власне здоров’я; виховувати поважне ставлення до оточуючих.

Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися –самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури;

соціальної –продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парній  роботі;

громадянської – бережливо ставитися  до свого здоров’я, та здоров’я оточуючих;

спілкуватися державною, рідною мовою – лаконічно та чітко формулювати відповіді;

загальнокультурна - застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; використовувати, при нагоді, рідну й іноземні мови у активній взаємодії.

Хід уроку

Орг.момент.

Перевірка готовності до уроку.

Привітання

Доброго ранку - сонце привітне!

Доброго ранку - небо блакитне!

Доброго ранку -у небі пташки!

Доброго ранку - зелені дубки!

Доброго ранку – люди привітні!

Я всім бажаю, щоб посмішки квітли!

-        Я хочу, щоб сьогоднішній урок пройшов під девізом:

Міркуйте, думайте, відповідайте,

Знання нові ви здобувайте.

-        Адже зараз особливий час. Ми маємо бути сумлінними та свідомим громадянами своєї країни та колективно працювати над тим, щоб наша країна була не лише квітучою, але й здоровою.

Повідомлення теми уроку

-        Сьогодні тема нашого уроку «Життя врятує обізнаність!» не випадково, адже всі ми опинились в ситуації, коли наше здоров’я залежить від нашої колективної відповідальності.

Робота над темою уроку

-        Всі ви багато разів чули це слово «корона вірус», а чи знаєте що воно означає?

-        Сьогодні я допоможу вам розібратись в важких поняттям простими словами.

Що таке коронавірус?

 

 

На що схожий COVID?

- Насправді, цей вірус легко сплутати з іншими респіраторними захворюваннями, бо симптоматика дуже схожа. Давайте розберемось, в яких випадках треба звертатись за допомогою до лікаря.

Навіщо людям маски?

 

Практична робота

-        Чи знаєте ви як вірно носити маски?

-        Хто може продемонструвати?

-        Які бувають маски? Яка між ними різниця? (одноразові, та багаторазові, що можна прати)

-        На якому з малюнків у хлопчика вірно одягнена маска?

-        Які поради ти можеш дати хлопчикам які невірно одягли маски?

Перевірка відповідей

-        МОЗ рекомендує, щоб маска захищала, а не шкодила, треба правильно нею користуватися. Змінюйте її кожні 2-4 години, не торкайтеся її зовнішнього боку, утилізуйте та в жодному разі не використовуйте повторно!

Практична робота в парах

-        Діти, я підготувала вам ось такі наліпки (вирізаєте з паперу, а потім наклеюєте на скотч). Давайте поміркуємо та приклеїмо їх в нашому класі. Порадьтеся з сусідом по парті та запропонуйте, куди в нашому кабінеті буде доречним прикріпити таку інформацію.

Температурний скринінг – що це?

Бесіда  (зв’язок з життям)

-        Чи бували у вас ситуації за період карантину, коли в місцях загального скупчення людей у вас на вході  перевіряли температуру?

-        А ви знаєте чому?

-        А коли людину не пустять? (коли температура підвищена, є ризик хвороби)

Проблемне питання

-        Погляньте на малюнок. На обох видно, що людині перевіряють температуру. Під час пандемії який спосіб перевірки більш доречний? Чому?

Практична робота

-        Пропоную зараз скористатись безконтактним термометром та виміряти температуру на різних частинах тіла. Проаналізуємо  отримані результати та зробимо висновки.

 

Міфи про COVID

-У зв’язку з пандемією виникло багато міфів про цей вірус. Давайте зараз розберемось, чому можна вірити, а яка інформація неправдива!

Гра «Правда чи міф»

-        Я зараз читаю речення, а ви кажете своє передбачення. Міф чи правда. Потім перевіряємо інформацію на слайдах.

(Ви з конспекту читаєте перші речення. Наприклад, часник захищає від зараження корона вірусом…..)

 

 

 

Що таке самоізоляція і кому вона потрібна?

-        Самоізоляція – це утримання від контакту з іншими, щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція передбачає будь-які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше ніж 2 метри).

Робота з наочним матеріалом (презентація)

-        Погляньмо на схему. Давайте проаналізуємо, що на ній зображено і яке значення мають ці символи.

-        Винятком є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном). Якщо ви не впевнені, чи потребуєте самоізоляції або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на гарячу лінію Центру громадського здоров’я України щодо нової коронавірусної інфекції: 0 800 505 840

Для кого потрібна самоізоляція:

·        для тих, хто очікує результати тесту на новий коронавірус;

·        для тих, хто близько контактував з особами, що захворіли на COVID-19;

·        для тих, хто нещодавно повернувся із країн, де зафіксовано новий коронавірус (навіть якщо відсутні симптоми). 

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам рекомендував лікар або ви самостійно прийняли рішення про ізоляцію, вона повинна тривати не менше 14 днів із дати початку випадку, який став причиною самоізоляції: подорож, контакт з хворим тощо. 

Як підготуватись до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів. Поясність це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи.

Збережіть контакти вашого лікаря та попередньо повідомте його про причини самоізоляції, а також оберіть контактну особу, до якої будете звертатись за допомогою. 

Що робити, якщо проживаєте не одні?

Потрібно ізолюватися в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною кімнатою та/або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо – зробіть це.

Не забувайте про регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використання одноразових серветок та хустинок. Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи до магазину. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтесь послугами доставки з дистанційною оплатою.

Що робити, якщо вам необхідно покинути житло?

Якщо виникла необхідність покинути місце самоізоляції – одягайте маску та мінімізуйте контакти із людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуйтесь гігієни кашлю.

Що робити якщо у вас з’явились симптоми?

Якщо під час самоізоляції у вас з’явились симптоми COVID-19: кашель, ускладнене дихання, підвищена температура тощо – негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.

 

Корисні поради

-        Сьогодні на уроці ми дізнаємося, як треба себе вести та що робити, щоб ваше життя було в безпеці.

-        Давайте розглянемо слайд і спробуємо самостійно розробити ці поради використовуючи підказки зображені на інформаційному бюлетні.

.

 

Проблемне питання.

-        Якщо тебе попросять розповісти людині про ковід 19, яку інформацію ти зможеш надати?

-        Які правила безпечної поведінки є обов’язковими?

-        Що ти можеш сказати людям, які не дотримуються правил?

Підсумок уроку

Рефлексія

● Сьогодні я дізнався...

● Було цікаво...

● Було складно...

● Я зрозумів, що...

● Тепер я зможу...

● Я навчився...

● У мене вийшло...

● Я зміг...